Героям Небесної Сотні присвячується…
Сиве-сиве небо плакало дощами,
Голову схиливши у тузі за вами…
Шелестіли віти кленами-вітрами
Над тим обеліском, що прикривсь вінками…
Не одна тут мати часто квилить-плаче
За своїм синочком…Душа з неба бачить…
Горем вбиту неньку… Бо поміж світами,
Голосить серденько, тужить молитвами…
” Соколи-синочки, де вас нам шукати?
У землі чи в небі? Щоби обійняти!”
А їм вітер тихо подихом шепоче:
” Взяті душі в небо…Певно, Бог так хоче!
Бо вони з любові до народу свого
Навіть і по смерті кують перемогу…”
Поклонімся, друже, і батькам, й героям,
В молитві скорботи…Бог їх удостоїть
Вічного блаженства в славі Царства Свого…
Молюся і вірю в Божу перемогу!!!!!
Василь Ярмусь викладач Радивилівського професійного ліцею
