Поетична кав’ярня

День поезії….
Сьогодні неповторний в суті день
Прекрасного, дотичного до слова…
Поезії це свято, піснь- пісень,
Душі це відгомін, буття її основа….
В ній ритм одвічний проростає в час….
Минуле переплетене з сьогодні….
Але воно стосується всіх нас…
Бо дав Бог місію: Творить словом Господнім!
В. Ярмусь

54356091_1526093614188346_1623824532143865856_n

Чи задумувались ви коли-небудь, звідки в душі людини народжуються геніальні вірші? Від чого з’являється дивовижний дар, який спонукає звичайні слова звучати по-новому, від яких сильніше б’ється серце і захоплює подих?
Поетичне слово містить у собі якусь незриму, непомітну і водночас велику силу. Воно народжується не на Землі, а десь у височині блакитного неба.
У житті все починається з чогось: річечка із струмочка, дерево із коріння. Так і в поезії. Т. Шевченко і Леся Українка, Л. Костенко і В. Стус… – ці імена входять в наше життя з дитинства і залишаться з нами до кінця. Кожний знаходить в них щось своє, близьке і зрозуміле. Духовно бідною залишається та людина, якій байдуже поетичне слово.
Кожен вірш — це сповідь поета, якийсь незабутній епізод з його життя. А тому, саме сьогодні, 21 березня, у Всесвітній день поезії працівники навчально – виховної частини спільно з викладачем, автором семи поетичних збірок В. Ярмусем за філіжанкою кави насолоджувалися поезією душі, де звучали не тільки улюблені вірші відомих поетів, а й власні творіння. І нехай, це наші перші спроби, проте – написані від душі. Всім було весело, цікаво, а найголовніше, що ніхто не залишився байдужим.54523339_1526093617521679_7175173867936153600_n

54410842_1526093620855012_8238456140900335616_n