Є дні, що минають непомітно і зникають без сліду. Нічого не залишають по собі, нічого не знаменують собою. Але є день, що ніколи не минає, що завжди з нами. Україна у долі своїй має такий день – 9 березня . День, який явив світові Шевченка – великого сина великого народу.

IMG_20190306_085207

Поезія твоя сколише кожну душу,

О, наш Кобзарю, пишу це я тобі,

Прости, що потривожити я мушу,

Ти ж з нами в серці, хоча й не на землі…

Боровся ти за чесність та добро,

За вічну волю та свободу слова,

Та хоч як важко не було,

Знав, що твоя місія обов»язкова.

Кобзарю! Поезія твоя так надихає!

Ми віримо, що стане все на краще,

Українець нехай Батьківщину кохає,

І не пускає напризволяще.

Пророкував країну у вогні:

Важкі часи, невпевненість, війна,

І стало зрозуміло враз мені,

Яка твого життя була ціна.

Ти не боявся говорити прямо,

Відстоював думки ціною волі,

Зараз українці так само,

Виборюють у ворога свою долю.

Із року в рік та день за днем,

Твоє слово повсюди лунає,

Коли горе навколо та сотні проблем,

«Борітеся – поборете, Вам Бог помагає!»

Учениця грипи № 34 Юлія Бояр

Власною поезією в бібліотеці  розпочалася виховна година присвячена річниці від дня народження великого Кобзаря.

Шевченко – це Україна, Україна – це Шевченко! Минатимуть роки,

спливатимуть віки, а Тарас Шевченко залишатиметься у пам’яті нащадків, бо є й буде Україна, і український народ, який пам’ятає його заповітні слова.

IMG_20190306_101841